Я мав благословення тричі бути свідком його сходження у Єрусалимі в ці святі дні Великої суботи. І кожного разу це особливе відчуття — коли світло торкається серця.
Але хочу поділитися головним. Попри радість від благодатного вогню, важливо пам’ятати: це не є центр нашої віри. Вогонь — це благословення та духовна підтримка. Та найбільший дар Пасхальної ночі — це Святе Причастя, Євхаристія, єднання з Христом.
Саме в цьому — суть. Саме це — найцінніше.
А сьогодні — ще одна радість: можливість принести цей вогонь додому, поділитися світлом із рідними, зберегти тепло цієї миті в серці.
Незабаром поділюся відео, як благодатний вогонь прибув до нашого Свято-Миколаївського храму та розповім про своє бачення цієї події.
Христос Воскрес!


