Преподобний Нікола Святоша | Свято-Миколаївський храм міста Луцьк

(пам’ять 14/27 жовтня)

Преподобний Микола Святоша (Святослав), князь Чернігівський, Печерський чудотворець, в Ближніх печерах (+ 1143), був правнуком великого князя Ярослава Мудрого і сином князя Давида Святославича Чернігівського (+ 1123 ), в деяких джерелах батько преподобного іменується святим. Святоша був Луцьким князем, мав дружину і дітей (дочка його була згодом одружена з Новгородським князем святим благовірним Всеволодом-Гавриїлом (+ 1138 )). 17 лютого 1106 святий князь, залишивши сімейство, прийняв постриг у Києво-Печерській обителі. Тут Нікола-Святоша з великим смиренням проходив послух: три роки працював у поварні, для якої рубав дрова і носив воду, наступні три роки був воротарем у монастирі. Біля своєї келії святий розвів сад. На свої кошти він побудував у монастирі храм Святої Трійці і лікарняну церкву в ім’я святителя Миколая, свого небесного покровителя.

Преподобний Нікола був першим з руських князів, які прийняли чернецтво. Він терпляче переносив докори своїх братів за рішення вести життя безмовного послушника. Лікар преподобного, Петро, доводив князю-подвижнику, що несення такого послуху зашкодить його здоров’ю. Але раптово лікар сам захворів і зцілився лише за молитвами преподобного Ніколи . Тоді Петро постригся в ченці.

Пройшовши різні послухи, преподобний Микола наклав на себе обітницю безмовності. Гроші, які іноді отримував від своїх знатних родичів, використовував на прикрасу храму, на купівлю книг (бо любив книги) або роздавав убогим. Святий Нікола був старанним миротворцем. В 1142 році він примирив чернігівських князів з великим князем Всеволодом.

14 жовтня 1143 року, після 36-річного перебування в Печерській обителі, преподобний помер. Нині його святі мощі спочивають в Антонієвих ( Ближніх печерах). Преподобному Ніколі є особлива служба.

Незабаром після блаженної кончини святого важко захворів його рідний брат ‑ князь Ізяслав. Ігумен обителі послав хворому волосяницю преподобного. Ізяслав надів її і зцілився.

8740