Кожна людина прагне морального вдосконалення, духовного очищення. У цьому, безперечно, допомагає віра у Бога, щира молитва і шанування святинь. Це добре розуміє товариство імені преподобного Ніколи Святоші, яке з 01 по 04 травня організувало паломницьку поїздку до святинь Закарпаття. У кожного з паломників була своя потреба у цій подорожі: комусь хотілось підкріпитись духовно, комусь – знайти відповіді на нагальні життєві запитання, комусь – розібратись у собі, комусь – підкріпити своє серце відчуттям Божої присутності.
Перша наша зупинка ‑ Іоанно-Богословський чоловічий монастир, який знаходиться в селі Сільце Іршавського району. Настоятель архімандрит Філарет і ієродиякон Агапіт є вихованцями Волинської духовної семінарії тепло і гостинно нас зустріли. Ми були присутні на вечірньому Богослужінні, де до кліросного співу долучилася наша паломниця. Братія відслужила молебень за подорожуючих і запросила нас до спільної трапези. Потім розвели велике багаття, довго розмовляли, співали духовні пісні аж до пізньої ночі. Після смачної монастирської вечері та вечірньої молитви заночували просто у храмі. Вранці – Божественна Літургія і сніданок. Паломники внесли свою посильну працю у благоустрій обителі – дівчата зробили «генеральне» прибирання храму і спололи квітники, а хлопці облаштували штучну водойму для птиці. Кожен отримав у подарунок ікони з побажанням щасливої дороги по святих місцях Закарпаття.
Далі ми попрямували до мальовничого села Дубрівка, де знаходиться Іоанно-Предтеченський жіночий монастир, який розташований за 5 км від Іршави. В обителі зберігаються часточки мощів різних святих; є храми на честь Різдва Іоанна Предтечі та Іверської ікони Божої Матері. Паломники напилися води з священного джерела. Настоятельниця обителі ігуменя Серафима приділила нам багато часу і дала духовні настанови.
Наступним місцем нашої зупинки був Іоанно-Предтеченський чоловічий монастир у селі Бедевля. Він був заснований в 1719 році сільським вчителем, а відроджений 1991 року попередніми насельниками. Тут є три храми: Святого Іоанна Предтечі, Почаївської ікони Божої Матері, преподобного Іова Почаївського. В монастирі є підсобне господарство, пасіка. Монахи займаються оздобленням ікон бісером, є невеликий свічний завод. Паломники звершили молитву і приклались до числених святинь монастиря.
Останньою зупинкою цього дня стала найстаровинніша обитель Закарпаття – Михайлівський чоловічий монастир, в якому несуть послух 10 насельників. Настоятелем є архімандрит Петро, який разом із отцем Бенедиктом гостинно нас зустріли. Після спільної трапези розмістили нас в монастирському готелі. Вранці ми були на Божественній Літургії у храмі на честь Архистратига Божого Михаїла. Дві наші паломниці приступили до таїнства Сповіді і Причастя. Під час сніданку ми відчули весь колорит закарпатської кухні. На території обителі є глибокий колодязь, воду з якого черпають всі мешканці села. Хоча населення тут неправославне, братія показує приклад Божої заповіді любові ‑ ворота до джерела відкриті цілодобово. Отець Бенедикт приділив нам багато уваги, розповів історію монастиря, дав духовні настанови для молоді і подарував для товариства імені преподобного Ніколи Святоші ікону архістратига Михаїла.
Після сніданку ми вирушили високо в гори у Сергієву пустинь. Дорога до обителі була нелегкою, але з надзвичайно мальовничими краєвидами ‑ сама природа ніби говорила про присутність Творця. На самісіньких вершинах здавалося, що весь світ ліг стежиною під ноги. Високо в горах ми зустріли вівчарів, які пригостили нас смачною моцареллою, урдою і молоком. Добряче натомились, але з Божою допомогою ми дійшли до скита. На його території розташовані храми на честь преподобного Сергія Радонежського і блаженної Ксенії Петербурзької, каплиця на честь Воздвиження Хреста Господнього. В обителі служать по Афонському уставу – нічні богослужіння, тяжкі аскетичні умови, тому тут мало насельниць. Святинями монастиря є ікона преподобного Сергія Радонежського з часточкою мощів, список Володимирської ікони Божої Матері, джерело святого Архістратига Михаїла.
Подальший наш шлях пролягав на гору Осуй, до Георгієвського чоловічого монастиря, де знаходиться чудотворна Плащаниця Спасителя (принесена в обитель вдовою, вік плащаниці – більше 150 років, вона сльозоточила і оновилась в монастирі в 2001 р.), ікона великомученика Георгія Побідоносця з часточками мощів, список ікони Божої Матері «Всецариця», привезена із Афону. На території знаходяться храми на честь святого великомученика Георгія Побідоносця, великомучениці Варвари, рівноапостольної Марії Магдалини. А ще тут стоїть єдиний в Україні храм на честь мучениці Лідії, що особливо порадувало авторку цієї статті, яка навіть не сподівалась коли-небудь побувати в храмі своєї небесної покровительки.
Наступною нашою зупинкою став Миколаївський чоловічий монастир, який був заснований в 1919 р. Олексієм Карпаторуським. На території обителі є храм святителя Миколая, домова церква на честь Воздвиження Хреста Господнього, каплиця святих апостолів Петра і Павла, а також храм і музей преподобного Олексія Карпаторуського. В монастирі ми зустріли паломницьку групу з Мукаева. Виявилось, що це наші колеги з православного молодіжного братства імені Сергія Радонежського.
Останньою відвіданою нами обителлю Закарпаття став Свято-Покровський чоловічий монастир, який розташований в селі Ракошино Мукачівського району. Настоятель архімандрит Митрофан вразив своїм почуттям гумору і братським ставленням до паломників, розповів історію обителі. Монастир має храм на честь Покрови Божої Матері, від краси якого перехоплює подих. Є багато чудотворних ікон, до яких ми приклалися. Святинями обителі є список Іверської ікони Божої Матері, ікона святого великомученика і цілителя Пантелеймона з часточками його мощів, ікона Божої Матері «Знамення», ікона «Ісус Христос – Сонце Правди» та інші ікони з часточками мощів різних святих. Монахи мають велике підсобне господарство, розводять овець, корів, декоративних птахів, виготовляють різні сири, які можна тут же і придбати.
Сповнені вражень і духовного піднесення ми вирушили додому, тримаючи у серці по часточці від кожної обителі відвіданої нами на мальовничому Закарпатті.
Підготувала Лідія Мирончук.