Найдревніші образи святителя Миколая Мир Лікійських Чудотворця.
Місцеве шанування святителя Миколая Мир Лікійського розпочалось відразу після його смерті, і поширилось в усьому християнському світі протягом IV — VII століть. Однак, в зв’язку з періодом іконоборства, рання іконографія святителя датується X — XI століттям.
Саме древнє зображення архієпископа Мир Лікійського Миколая знаходиться у римській церкві Санта Марія Антиква.
Найдавніше з відомих нам іконописних зображень Мирлікійського святителя – образ святителя Миколая зі Спасителем і окремими святими на полях із зібрання Синайського монастиря св.Єкатерини. Ця ікона примітна тим, що жест руки не благословляє, а вказує на Євангеліє.
Одне з найдавніших зображень святителя Миколая на Русі – мозаїка у соборі Святої Софії в Києві.
Ікони « Ніколи Можайського » відомі на Русі з XV століття і повторюють іконографію знаменитої чудотворної дерев’яної статуї , яка прославилася заступництвом міста Можайська . Згідно з переказами , під час ворожого набігу захисникам міста з’явився Мирлікійський святитель . Він стояв у повітрі над собором , тримаючи меч у правій руці , а в лівій – модель храму обнесеного стіною фортеці. Перелякані баченням вороги кинулись тікати , а жителі зробили різьблене зображення святителя. Припускають , що ця скульптура , яка датується кінцем XIV століття , зберігається зараз в Третьяковській галереї.
Цікаві іконописні зображення – так звані ікони з житієм, або з акафістом. Навколо великого центрального зображення головного персонажа розміщені «клейма» ‑ маленькі зображення епізодів з його життя.
Образ Святителя Миколая “Пораненого” в Клевані.
У містечку Клевань, що на Рівненщині, у Свято-Миколаївському храмі знаходитсья знаменита і благодатна ікона Святителя Миколая, в народі названа “Миколаєм Раненим”. У цієї святині дивна історія. 1919 року, коли селище Клевань було зайняте більшовиками, у будинку Лукаша Пташковського (римо-католика за сповіданням), розмістилася військова частина. Одного разу натовп солдатів з комісаром на чолі виніс з одного будинку залишену біженцями з Саратовської губернії ікону святителя Миколая в рамі , писану фарбами на жерсті, і попрямувала в прилеглий до будинку парк. Встановивши ікону біля дерева і відійшовши на відстань не більше 10-15 кроків, солдати за наказом командира почали стріляти в неї з револьверів. Було зроблено, як засвідчив Лукаш, десятка два постріли, але сталося диво: жодна з куль не влучила в ікону. Те, що сталось, збентежило і налякало солдатів, і тоді розлючений комісар вихопив шаблю і вдарив святий лик. Цей удар заподіяв рану на обличчі святителя. Комісар і солдати повернулися в будинок, залишивши ікону на тому місці, а Лукаш, який спостерігав за всім, що відбувалося зі свого будинку, ризикуючи бути вбитим, підкрався, взяв ікону і заховав її в своєму будинку. Потім він повідомив про чудо православним односельцям . З хресним ходом на чолі з настоятелем своєї церкви ієромонахом Фомою вони прийшли до будинку Лукаша, і перенесли ікону в храм.
1930 року святиня була відправлена в Свято-Успенську Почаївську Лавру для реставрації і виготовлення кіота. 30 травня цей благодатний образ повернувся назад у Свято-Миколаївську церкву селища Клевань, де перебуває і донині.